М.А. - оскарження рішення Посольства Іспанії, про відмову в візі, у Вищій судовій інстанції Іспанії.

В лютому 2008 року А.М. звернулася до нас з проханням підготувати і подати апеляцію в Посольство Іспанії в Києві, на відмову у видачі туристичної візи їй та її неповнолітній дитині.

В зв'язку з тим, що перша апеляція була підготовлена ​​і подана особисто Заявником, і в процесі її розгляду Посольством Іспанії було винесено рішення про незадоволення вимог Заявника, вирішено було готувати апеляцію у вищестоящу інстанцію.

В процесі підготовки апеляції було з'ясовано, що отримана Заявниками відмова в отриманні візи винесена неправомірно, повністю надумана і не відповідає нормам міжнародного права.

У березні 2008 р., в силу обставин, що склалися, було визначено ДВА Відомства Іспанії, які компетентні у розгляді та перегляді рішень справ такої категорії.

Необхідно вказати на те, що за зовсім зрозумілих причин, та інстанція, яку зазначає Посольство Іспанії в Києві у відмовному листі, як відомство для подачі апеляції – НЕ ВІДПОВІДАЄ ДІЙСНІЙ повній інформації.

Таким чином, при подачі апеляції у вищестоящу інстанцію на дії Посольства Іспанії в Україні БУДЬ-ЯКИЙ ЗАЯВНИК заздалегідь приречений на те, що в зв'язку з пропуском термінів апеляційного оскарження його апеляція РОЗЛЯНУТА НЕ БУДЕ, А ПРОВАДЖЕННЯ У СПРАВІ БУДЕ ЗАКРИТО.

Наприкінці березня 2008 р. були відправлені апеляції в ОБИДВІ вищестоящі інстанції, в одну з них - ДЛЯ ПОВІДОМЛЕННЯ, як відповідача.

Як і слід було очікувати, не дивлячись на те, що апеляція відправлялася DHL поштою, Вищий Суд Юстиції Мадрида зробив спробу ухилитися від отримання даного пакету документів і не мотивовано відмовився приймати у кур'єра DHL пакет.

Тільки з другої спроби, завдяки нашим зустрічним адекватним діям, отримавши від служби DHL відповідні підтверджуючі документи, ми домоглися прийому апеляції та порушення справи, щодо неправомірних дій Посольства Іспанії в Україні при видачі віз Заявникам.

При спробі витребувати копію адміністративної справи Заявників з Посольства Іспанії в Києві ми зіткнулися з проблемами, які практично не давали можливості ні Заявнику ні його законним представникам отримати матеріали вищевказаної справи.

В червні 2008 р. Вищим Судом Юстиції Мадрида було порушено справу, щодо неправомірних дій Посольства Іспанії в Україні.

В листопаді 2008 р. було постановлено рішення першої загальної інстанції, про відмову в задоволенні вимог Заявника.

З великим подивом ми дізналися, що в рішенні суду першої інстанції, як підстава щодо відмови в задоволенні вимог Заявника, було зазначено, що середньостатистичний українець не може собі дозволити провести відпустку в Іспанії.

Таке рішення чимось походить на рішення судів України, а не на рішення Європейської демократичної країни. Всі підстави цього рішення – надумані, і не відповідають дійсним обставинам справи.

Прийняття цього судового рішення було вчинено без витребування та розгляду адміністративної справи Заявників, а також перевірки доказів Відповідача по справі.

В червні 2008 р., не погоджуючись з рішенням першої інстанції, ми подали апеляційне оскарження в апеляційну інстанцію на рішення суду загальної юрисдикції, а також вимогу, щодо витребування з Посольства Іспанії в Україні адміністративної справи Заявників, з метою дізнатися про ДІЙСНУ причину відмови в отриманні віз.

У серпні 2008 р., апеляційною інстанцією порушено справу, щодо апеляційного оскарження рішення суду першої інстанції, та було винесено рішення щодо витребування з Посольства Іспанії в Україні адміністративної справи Заявників.

З матеріалів адміністративної справи ми дізналися про "дійсну" причину відмови. Підставою, щодо відмови у видачі візи було зазначено те, що Заявники знаходяться в списках системи SIS.

Як виявилося пізніше, дана підстава була повністю надумана і не відповідала дійсності, а посилання на це в адміністративній справі було сфальсифіковано посадовими особами Посольства Іспанії в Україні.

Для посилення своєї доказової бази ми витребували довідку з системи SIS Іспанії, в якій зазначалося, що запис стосовно Заявників в цій системі – ВІДСУТНІЙ.

В процесі розгляду справи, адвокатом зі Сторони держави було видвинуто як "законну" підставу щодо відмови в видачі візи – НЕМОЖЛИВІСТЬ СЕРЕДНЬОСТАТИСТИЧНОГО УКРАЇНЦЯ ПОЇХАТИ НА ВІДПОЧИНОК ДО ІСПАНІЇ.

Не зважаючи на всю сміхотворність цієї позиції суд апеляційної інстанції виніс рішення про відмову в задоволенні вимог Скаржника, але вже підстави відмови суд мотивував по-іншому…

Суди першої (загальної) та апеляційної інстанції, порушуючи права людини на справедливий суд, не розглянули основного важливого питання в цій справі - фальсифікації даних в адміністративній справі Посольством Іспанії в Україні, щодо Заявників, що призвело до неправомірної відмови у видачі віз.

Суд апеляціної інстанції (як і суд першої інстанції) в своєму рішенні почав безпідставно спиратися на те, що апеляційна заява Заявника не підлягає задоволенню в звязку з непредявленням Заявником в своєму першому позові фінансових вимог щодо відшкодування матеріальної шкоди, тим самим прямо порушуючи права людини на висловлення своєї думки.

У березні 2010р. до вищої судової касаційної інстанції Іспанії було подано касаційну скаргу на рішення апеляційної інстанції.

В грудні 2010р. винесено постанову касаційної інстанції, в якій ми маємо вже ТРЕТЄ безпідставне рішення про відмову в задоволенні вимог Скаржника.

Суд касаційної інстанції, не приймаючи до уваги наданої доказової бази із сторони Заявника щодо фальсифікації Відповідачем матеріалів адміністративної справи, не аналізуючи безпідставні рішення попередніх інстанцій, та незаконні і безпідставні звинувачення із сторони Відповідача в адресу Заявника, виніс відповідне рішення вже на підставі того, що нібито адвокатом Іспанії були не вірно зазначені посилання на статті закону Іспанії в скаргах, поданих в апеляційну та касаційну інстанції.

В тім, незрозуміло чому перша та апеляційна інстанція цього не побачили раніше, та не дали термінів на виправлення помилок (якщо такі були)?..., але порушення прав людини із сторони Відповідача при цьому ніяк не зменшилося, а неправомірним діям Відповідача, щодо фальсифікації ним матеріалів справи Заявника не було дано жодної оцінки.

Таки чином ми маємо ЧОТИРИ інстанції і ЧОТИРИ різних рішення.

Вбачаючи явні порушення прав людини в винесених рішеннях судів Іспанії, було подано скаргу про порушення прав людини на розгляд до Європейського суду з прав людини.