Top of Page

Затримання і повернення з кордону

До нас часто звертаються з проханням пояснити чим загрожує особі затримання при перетині кордону та повернення її назад в Україну. Нижче ми надаємо інформацію щодо умов, яким має відповідати будь-який громадянин третьої країни, який має намір перетнути кордон з країнами Європейського союзу.

Відповідно до ст.6 Шенгенського кодексу про кордони, для здійснення безперешкодного в’їзду та перебування на території країн Європейського союзу не більше, ніж 90 днів на будь-який 180-денний період, громадянам третіх країн необхідно виконати наступні умови:

Мати чинний проїзний документ, що надає його власнику право на перетин кордону, та відповідає наступним критеріям:

  • документ залишатиметься чинним щонайменше три місяці після запланованої дати від’їзду з території країн ЄС. У разі обґрунтованої нагальної потреби, це зобов’язання може бути скасоване.
  • документ має бути виданий протягом попередніх 10 років.

Мати в паспорті чинну візу, якщо це необхідно відповідно до Регламенту Ради ЄС №539/2001 від 15.03.2001р., який встановлює перелік третіх країн, громадяни яких зобов’язані мати візу для перетину зовнішніх кордонів ЄС і країн, громадяни яких не підлягають цій вимозі, крім випадків, коли вони мають чинний дозвіл на проживання або чинну довготермінову візу.

Тобто для перетину кордону з країнами Європейського союзу Ви повинні мати біометричний закордонний паспорт або закордонний паспорт з візою, при цьому паспорт має бути дійсним не менше 3-х місяців після Вашого повернення в Україну. При наявності біометричного паспорту або візи Ви маєте право перебувати на території країн Європейського союзу не більше, ніж 90 днів на будь-який 180-денний період.

Країни-члени Європейського союзу допомагають одна одній ефективно застосовувати прикордонний контроль. Оперативне співробітництво координується Європейським агентством з управління оперативним співробітництвом на зовнішніх кордонах країн-членів Європейського союзу (Frontex).

При Вашому виїзді з країн ЄС відлік 180-денного періоду з метою перевірки прикордонною службою терміну Вашого попереднього перебування на території Європейського союзу, ведеться в зворотньому напрямку, а саме "від сьогоднішнього дня". Слід зазначити, що дата в’їзду на територію країн Європейського союзу вважається першим днем перебування на території країн-членів Європейського союзу, а дата виїзду вважається останнім днем перебування на території країн-членів ЄС. Періоди перебування на підставі дозволу на проживання або довгострокової візи не враховуються під час підрахунку тривалості перебування на території країн-членів ЄС.

Якщо ж Ви перебували на території країн ЄС більше ніж 90 днів у 180-денному періоді і не маєте чинного дозволу на перебування, або довгострокової візи (яка дає право на триваліше перебування в ЄС, ніж 90 днів підряд), то тим самим Ви порушуєте паспортно-візовий режим, що тягне за собою відповідні санкції у вигляді заборони на в’їзд з внесенням інформації як до національного реєстру персон Non Grata (небажаних до в'їзду осіб) відповідної країни, так і до Шенгенської інформаційної системи SIS.

Записи у Шенгенській інформаційній системі, з метою попередження щодо небажаних осіб, стосуються:

  • осіб, визнаних винними у вчиненні злочину на території країн Європейського союзу і засуджених на термін ув’язнення більше ніж 1 рік;
  • осіб, щодо яких є підстави вважати, що вони вчинили тяжкий кримінальний злочин чи мають намір скоїти такий злочин на території будь-якої країни-члена Європейського союзу;
  • осіб, яким було відмовлено у в’їзді або заборонено перебування в країнах-членах Європейського союзу через недотримання національних правил в’їзду або проживання та ін.;
  • осіб, які були видворені з країн Європейського союзу.

Усі вищеперелічені підстави можуть стати підставою для відмови у в’їзді та повернення з кордону. Водночас, не всі випадки відмови у в’їзді та видворення з країн Європейського союзу тягнуть за собою санкції у вигляді внесення інформації до Шенгенської інформаційної системи SIS. Немає абсолютно однакових ситуацій і тому з такого роду питань необхідно консультуватися зі спеціалістами в даній галузі з метою подальшого розуміння Вашої конкретної ситуації, а також визначення та узгодження подальших дій.

Наявність обґрунтованої мети та умов запланованого перебування, а також достатніх засобів для існування, як на період запланованого перебування в країнах Європейського союзу, так і для повернення до країни походження АБО транзиту до третьої країни, право на в’їзд до якої громадяни третіх країн гарантовано мають; або мають можливість законно отримати такі засоби.

Тобто відповідаючи на запитання службовця прикордонної служби Ви повинні спокійно і переконливо (наочно або документально) пояснити прикордоннику мету своєї поїздки, куди Ви прямуєте і на який проміжок часу, за які кошти зможете забезпечити себе харчуванням та житлом під час подорожі та як будете повертатися в країну свого походження.

Відсутність запису у Шенгенській інформаційній системі як про осіб, що є небажаними особами на території країн Європейського союзу, з метою відмови у в’їзді.

Відсутність загрози для публічної політики, внутрішньої безпеки, здоров’я громадян або внутрішньої безпеки будь-якої з країн-членів Шенгенської угоди з боку цих осіб, зокрема, щодо них не було внесено інформації з метою відмови у в’їзді на вищезазначених підставах до національних реєстрів небажаних осіб.

Існує перелік документів, які необхідно надати прикордонній службі при перетині кордону, з метою підтвердження мети перебування, наявності коштів і наміру повернутися в країну свого походження, але він не є вичерпним, усе залежить від конкретних обставин.

У кожної країни свої вимоги до мінімальної суми, яку треба мати із собою. Засоби для існування, зазвичай, оцінюються відповідно до тривалості та мети перебування, а також на підставі середніх цін у країнах-членах Європейського союзу на харчування та проживання бюджетного класу, помножених на кількість днів перебування.

Оцінка достатності засобів для існування може ґрунтуватися на готівці, кредитних картках і туристичних чеках, які має із собою громадянин третьої країни. Спонсорські декларації, які відповідають чинному законодавству країни, та гарантійні листи від приймаючої сторони, які відповідають законам держави, де має намір перебувати громадянин третьої країни, також можуть бути доказом наявності достатніх засобів для існування.

Додатково слід зазначити, що громадянам третіх країн, які не відповідають усім умовам п.1 ст.6 Шенгенського кодексу про кордони, але мають дозвіл на проживання або довгострокову візу, дозволяється в’їзд на територію інших країн-членів ЄС з метою транзиту, щоб вони мали змогу дістатися країни-члена ЄС, яка видала дозвіл на проживання або довгострокову візу, окрім випадків, коли інформація про цих громадян внесена до національного реєстру небажаних осіб країни-члена ЄС, зовнішній кордон якої вони намагаються перетнути, з попередженням та приписом заборонити їм в’їзд або транзит.

Також громадянам третіх країн, які не відповідають умовам п.1 ст.6 Шенгенського кодексу про кордони, може бути дозволено в’їзд на територію країни-члена ЄС на підставі гуманітарних міркувань, національних інтересів або міжнародних зобов’язань. У випадку, якщо щодо такого громадянина третьої країни існує попередження та припис заборони в’їзду або транзиту, країна-член ЄС, що надає дозвіл на в’їзд, має поінформувати про це інші країни-члени Європейського союзу.

Якщо у Вас виникла проблема на кордоні з країнами Європейського союзу, висококваліфіковані юристи нашої компанії, маючи великий досвід ведення справ, які безпосередньо пов'язані з депортацією, видворенням, забороною на в'їзд осіб в країни Європейського союзу, а також справ, пов'язаних з анулюванням інформації з національних реєстрів осіб Non Grata (небажаних до в'їзду осіб) вищевказаних країн та Шенгенської інформаційної системи SIS - можуть надати Вам професійну юридичну допомогу у вищевказаних напрямках.